ІВАН ПУЛЮЙ
(1845-1918)
Ім'я Івана Пулюя гармонійно ввійшло в науку в середині 19 століття, щоб з новою силою довести світові, що українська земля славна не лише своїми поетами і художниками, а й винахідниками та науковцями.

Видатний електротехнiк, знаменитий фiзика i громадсько-полiтичний дiяч, відомий вчений i патрiот України Iван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в в релігійній греко-католицькій родині мiстечка Гримайлiв, що на Тернопільщині.

В 1864 роцi юнак з вiдзнакою закiнчив Тернопiльську гімназію і для продовження освiти пiшки вирушив до столицi Австро-Угорщини. Через п'ять рокiв він опановує курс богослов'я, а згодом закiнчує i фiлософський факультет Вiденського Унiверситету. Одночасно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії. Своїм творчим кредом у науцi Iван Пулюй обирає дослiдження фiзичних процесiв та явищ.

Після закінчення навчання - асистент кафедри експериментальної фізики цього університету, згодом - асистент-викладач кафедри фізики, механіки та математики Військово-морської академії у м. Фіуме (тепер Рієка в Хорватії). 1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію і здобуває ступінь доктора філософії цього ж університету (спеціалізація з фізики). Здобувши у Вiднi звання доцента, вчений понад тридцять рокiв (1884-1916) працював професором нiмецького Празького полiтехнiчного iнституту, займав посади декана фiзичного факультету та ректора цього закладу. 1902 р. - перший декан першого в Європі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом.

Після закінчення курсу богослов'я Івана Пулюя чекав вигідний сан священика. Цього так хотіли і його батьки-хлібороби, які сповідували греко-католицьку віру. Іван Пулюй вибрав іншу життєву дорогу -поглиблено вивчає фізику та електротехніку. Саме ці знання підняли його на вершину світової слави. Як не прикро, але в Україні ім'я Пулюя донедавна багатьом було невідоме. Тільки із здобуттям незалежності про нього заговорили, його наукові здобутки стають надбанням нації. Вчені особливо відзначають праці Івана Пулюя в галузі молекулярної фізики - дані про коефіцієнти внутрішнього тертя та дифузії газів і пари є вихідними, коли обчислюють такі мікроскопічні величини, як середня довжина вільного пробігу молекул, їх кількість в одній граммолекулі тощо.

Свiтова наукова громада знає професора Пулюя як визначного теоретика i експериментатора, автора багатьох неординарних наукових праць, оригiнальних i цiнних винаходiв, загальновизнаного фахiвця iз спорудження електростанцiй, висококвалiфiкованого спецiалiста iз стародавнiх мов.

Iван Пулюй стояв бiля витокiв одного iз найвизначнiших досягнень людства - вiдкриття "X"-променiв, отримав першi високоякiснi свiтлини з їх застосуванням. Всi експерименти з "X"-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкцiї. Об'єктом його уваги були також проблеми молекулярної фiзики, дослiдження властивостей та природи катодних променiв. Ним опублiковано десятки статей i брошур, всього понад 50 наукових праць, однак уся слава дісталася Рентгену. В галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Ряд промислово розвинених країн Європи запатентували запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів, зокрема застосування розподільчого трансформатора. З участю земляка запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Європі на змінному струмі. Досі залишається спірним питання про відкриття рентгенівських променів. Якщо Рентгена знає нині весь світ, то ім'я Івана Пулюя тільки здобуває обшири. На думку науковців, внесок Рентгена у дослідження Х-променів є явно завищеним. Рентген надавав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Як не дивно, певний час він заперечував вивчення механізму явищ, у тому числі й нововідкритих променів. Іван Пулюй досліджував мікроскопічні процеси (на атомно-молекулярному рівні).

Дослідники наукових здобутків Івана Пулюя стверджують, що вже через півтора місяця від першого повідомлення Рентгена і до появи його другої статті Пулюй подає другу грунтовну працю, присвячену вивченню Х-променів, яка містить значно глибші порівняно з Рентгеном результати про природу та механізми виникнення цих променів. Пулюєві рентгенограми мали вищу якість, ніж Рентгенові, тривалий час лишалися неперевершеними за технікою виконання. Пулюй зробив перший знімок повного людського скелета. На думку Ю.Гривняка, Рентген був знайомий з Пулюєм під час роботи в лабораторії Кундта і провадив досліди з катодними трубками під впливом Пулюя. Чи не тут бере початок "випадкове" відкриття? Гельмут Лінднер у книзі "Картини сучасної фізики" відзначає, що шлях, яким Рентген прийшов до свого відкриття, є загадковим. Дослідники життя та діяльності Рентгена не залишили поза увагою і такий факт, пов'язаний з відкриттям Х-променів: працюючи в лабораторії, він перебував у повній ізоляції від зовнішнього світу, записи про свої спостереження тримав у таємниці і заповідав спалити зразу після смерті. Що було й зроблено. Посилаючись на досліди своїх попередників у галузі газорозрядних процесів, Рентген ніколи не згадував Пулюя чи його трубки, хоч вони у той час були добре відомі серед науковців. На дослідників діяльності Івана Пулюя ще чекають нові знахідки. Та вже й нині їх достатньо, щоб вважати Івана Пулюя основоположником науки про рентгенівські промені аж ніяк не меншою мірою, ніж Рентгена.

Але не тільки науковими дослідженнями вичерпується талант Івана Пулюя. Науково-популярні книги "Непропаща сила", "Нові і перемінні звізди" глибоко філософські, в них формується мета наукового пізнання як відкриття законів природи за допомогою досліду.

Iван Пулюй - прекрасний перекладач з оригiналiв Бiблiї, Псалтиря, молитовника. Широко вiдома його активна позицiя щодо захисту прав українського народу, його полiтичних свобод, рiдної мови, велика органiзацiйна робота на культурно-просвiтницькiй нивi. Вчений створив фонд допомоги бiдним українським студентам, що навчалися за кордоном, сприяв вирiшенню проблем українських бiженцiв пiд час Першої свiтової вiйни.

Велична постать Івана Пулюя і на громадській ниві. Ще гімназистом Пулюй засновує молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії та літератури. У студентські роки перекладає українською мовою підручник геометрії, пізніше виступає за створення українського університету у Львові, друкує статті на захист української мови. В роки першої світової війни виступає за відродження української державності. За свідченням очевидців, Іван Пулюй знав 15 мов, у тому числі давні - грецьку і гебрейську.

Вiдкриття i працi, залишенi ним, вписанi в iсторiю свiтової науки. Нинi його iм'я займає чiльне мiсце у перелiку славетних дiячiв вiтчизняної науки та культури. У рiк вшанування 150-лiття з дня народження Iвана Пулюя у Тернополi, Гримайловi, Львовi та Києвi пройшли широко-масштабнi заходи з нагоди цiєї визначної дати. На його честь названо Тернопільську медичну академію.

Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич . Сьогодні ім'я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.